Описание книги
На сьогоднішній день пострадянське кіно налічує щонайменше шість адаптацій «Анни Кареніної», чотири інтерпретації «Короткої», чотири варіанти «Бісов» та чотири версії «Трьох сестер». Чому режисери так завзято вибирають для екранізації одні й самі твори Пушкіна, Гоголя, Толстого, Достоєвського і Чехова? Чи відкриває режисер нові смислові грані канонічних авторів чи звертається до знаменитих творів, розраховуючи на їхнє негайне впізнавання? Симптомом яких культурних, соціальних та політичних процесів є численні реінтерпретації класики? Книга Людмили Федорової пропонує систематичний огляд пострадянських адаптацій російських класиків, які найчастіше екранізуються останні три десятиліття. Автор показує, що саме в текстах, що адаптуються, зробило їх такими затребуваними після розпаду комуністичного простору. Людмила Федорова – філолог та культуролог, професор Джорджтаунського університету (США).
FAQ