Описание книги
У монографії розглядається художня інтерпретація образу Ісуса Христа у творчості Ф. М. Достоєвського, насамперед у його п’яти великих романах. Уже в ранніх творах письменник приходить до розуміння Христа як людини, яка найповніше реалізує в собі божественну сутність, властиву всім людям, і постає як найвища особистість, здатна надавати містичний вплив на земну дійсність. Релігійне підґрунтя для такого уявлення про Христа Достоєвський знайшов у гностичному християнстві, що базується на принципі сутнісного тотожності Бога та людини. Головні герої романів «Злочин і кара» та «Ідіот» можуть бути зрозумілі як символічні «двійники» Христа в його гностичній версії: вони вступають у боротьбу із законами земного світу, створеного злим Деміургом, і незважаючи на те, що зазнають невдачі в цій боротьбі, відкривають людям шлях, яким вони зможуть досягти спасіння, зможуть містично перетворити земний світ до стану божественного досконалості. Своєрідна інтерпретація християнства та образу Христа у творах Достоєвського стала важливим чинником розвитку російської та європейської культури. Книга призначена всім, хто цікавиться творчістю Достоєвського та його впливом на філософію та культуру кінця XIX – XX століття.
FAQ