Описание книги
Василь Михайлович Зарубін (4 лютого 1894 року, Паніно, Бронницький повіт, Московська губернія, Російська імперія — 18 вересня 1972 року.[2], Москва) — радянський розвідник, генерал-майор (9 липня 1945). Народився у селі Паніно Бронницького повіту Московської губернії. Його батько – кондуктор станції Москва-Курська – був членом РСДРП[3][4]. Загалом у сім’ї, окрім Василя, було 12 дітей, двоє з яких згодом також працювали в органах держбезпеки. У 1903-1908 роках навчався у 2-класному училищі при Московсько-Курській залізниці. Навчання поєднував із роботою в товаристві В. Лижина. Брав участь у Першій світовій війні. Воював на Західному фронті. За антивоєнну агітацію було відправлено до штрафної роти, у складі якої отримав поранення. Війну закінчив рядовим. У березні 1917 був обраний членом полкового солдатського комітету. З вересня того ж року працював конторником у товаристві Волзька мануфактура в Москві, а ще пізніше — помічником комірника на складі. У квітні 1918 року вступив до РКП(б). У вересні 1918 був відправлений на Південний фронт для служби в РСЧА. Обіймав посади начальника кінного зв’язку, помічника начальника штабу з оперативної частини 1-ї бригади 1-ї Московської робочої дивізії. У лютому 1920 року був призначений інструктором-контролером 24-ї бригади ВОХР Орловського сектора, а в жовтні — співробітником доручень при начальнику 5-ї дивізії внутрішньої служби (ВНУС) у місті Козлові.
FAQ