Описание книги
У монографії з урахуванням вивчення нормативних церковних актів (від постанов Вселенських соборів до указів Св. Синоду початку ХХ століття) вперше докладно розглянуто канонічна позиція Православної Церкви щодо церковного образотворчого мистецтва. Доводиться, що художня форма ніколи канонічно не регламентувалася, а регулювалася лише традицією (що було визначальним для старообрядців) та уявленнями про гідність сакрального образу. Проведений аналіз розвитку іконопису та церковного живопису другої половини XVII – початку ХХ століття, а також сприйняття церковного мистецтва суспільством дозволив показати напружені пошуки істинного сакрального образу, що відповідав світовідчуттю та духовним запитам російської людини Нового часу. Дана широка картина практично всіх течій та напрямів у церковному образотворчому мистецтві зазначеного періоду – від робіт провідних представників Академії мистецтв до народної ікони. Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться російським церковним образотворчим мистецтвом.
FAQ