Описание книги
Монографія продовжує серію досліджень про Російську Зарубіжну Церкву та охоплює роки правління митрополита Філарета (Вознесенського) (1964-1985). Ці роки стали для Російської Зарубіжної Церкви періодом прийняття важливих рішень, серед яких анафематування Леніна та гонителів православ’я, канонізація Царської сім’ї та новомучеників, засудження екуменізму. При цьому Російська Зарубіжна Церква помітно дистанціювалася від світового православ’я, зблизилася зі старостильними структурами, поставила архієрея для російських «катакомб». Багато чого, зроблене Зарубіжною Церквою в ті роки, досі викликає дискусію. На підставі документів російських та зарубіжних архівів, а також емігрантського друку автор дав оцінку подіям цього періоду і постарався відповісти на «незручні питання». У монографії торкнулась також історія інших гілок російського церковного розсіювання — Західноєвропейського екзархату російських парафій і Північноамериканської митрополії, що у 1970 р. стала Православною Церквою в Америці.
FAQ